• Головна
  • Праведники народів світу, або захоплююча історія скромного, простого, на перший погляд, надгробку на Вільському кладовищі
КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
16:25, 15 квітня
Надійне джерело

Праведники народів світу, або захоплююча історія скромного, простого, на перший погляд, надгробку на Вільському кладовищі

КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
Праведники народів світу, або захоплююча історія скромного, простого, на перший погляд, надгробку на Вільському кладовищі

Цей скромний, простий надгробок на Вільському кладовищі не притягує погляд. Ніщо не вказує на те, що тут поховані Праведники народів світу - Василь та Анастасія Мейер. Це почесне звання присуджується людям, які у період Голокосту, ризикуючи власним життям, рятували євреїв.

Читайте також: У Житомирі працівники водоканалу виявили унікальну знахідку — дерев’яний трубопровід початку ХХ століття протяжністю близько 300 м

Спеціальна комісія ретельно вивчає свідоцтва та мотиви, якими керувалися рятівники, на яку небезпеку наражались, чи не переслідували вони матеріальної вигоди. Визнані отримують медаль та Почесну грамоту, в тому числі посмертно, а їх імена увіковічнюються у меморіальному комплексі Яд Вашем в Єрусалимі.

Василь Мейер, німець за походженням та його дружина-українка Анастасія проживали неподалік від Богоявленського храму (знесений за радянських часів, район сучасної 33-ої школи). Поряд з ними, у флігелі колишнього генеральського маєтку, проживала родина Гріпсів – Герш, Гітля, її батьки та син Леонід. В 1941 році Житомир зазнав нещадних бомбардувань. Герш пішов на фронт добровольцем. Родина, у зв’язку з тяжкою хворобою бабусі, не змогла евакуюватися, відтак була взята на облік та переселена у гетто.

Спочатку перебування за колючим дротом не було постійним, вдень можна було виходити, але із пов`язкою на рукаві. Більше того, це подавалося як спасіння! Розповсюджувалися чутки, що українці нібито хочуть вбити всіх євреїв, відтак їх мали евакуювати до Одеси, а згодом – до Палестини. Але невдовзі обман було викрито: «Палестиною» виявилася околиця міста – Богунія… Під час одного з виходів Гітля виявила, що їх житло повністю розграбоване. Ризикуючи життям, Мейери запропонували Гріпсам залишитись у них. Гітля не захотіла підставляти сусідів. Мейери їй дали деякі цінні речі, щоб жінка могла їх обмінювати на виходи з гетто.

Незабаром з гетто вже не випускали. Людей, які могли рухатися самостійно, шикували колонами та направляли у сторону Богунії. Старих та немічних, серед яких була і матір Гітлі, вивозили машинами. Яку ж мужність та надзвичайно сильну волю мала Гітля, щоб у цій пекельний ситуації придумати план порятунку! Їх черга до розстрільної ями підійшла вже у темряві. Під кулеметними пострілами жінка стрибає у рів та всім своїм тілом притискає сина, щоб його крики їх не видали. Дитину було поранено у ногу.

Через деякий час постріли припинилися. Навколо стояв стогін ще живих людей. Гітля та Леонід змогли вибратися із лісу у поле. Переховуючись удень, мати та син пішки направилися до Троянова, де проживали їх родичі. Виявилось, що усі вони розстріляні. Вже через день, під вечір, дворами та глухими закутками вони дібралися до Мейєрів. Ті їх прийняли, нагодували, обробили поранену ногу Леоніда. Василь та Анастасія знали, що їм загрожує смертельна кара, але все одно переховували Гріпсів у себе на горищі.

Коли залишатися у Житомирі стало зовсім небезпечно, Гітлі допомогли підробити паспорт з іншим ім’ям та національністю – «українка». Попереду Гріпсів чекало ще багато поневірянь, але вони з честю витримали всі випробування. Родина вижила.

У 1998 році Василю та Анастасії Мейєрам було присвоєне звання Праведників народів світу. Їх приклад надихає бути людяними та мужніми, адже саме ці якості наближають перемогу.

Україна посідає четверте місце за кількістю Праведників народів світу. Деякі з них проживали у Житомирі. Так склалося, що окрім подвигу, про них майже нічого невідомо. Якщо у вас є будь-яка інформація про зазначених нижче людей, напишіть, будь ласка на адресу: [email protected]

Варнавіна Антоніна (Валентина), родина Зайчук: Микола, Надія та їх дочка Марія Дончук, Малішевська Віра, Митрофанови Олександр та Віра, Полоз Марія та її дочки Романова Тамара та Соколова Валентина, Пономарьови Михайло та Марія і їх дочка Максимова Емілія, Шимановські Петро та Лідія, їх діти Борис, Анатолій і Шевченко Раїса, Щеньовська Валентина (працювала вихователем у дитбудинку), Мальчевський Семен (був церковним сторожем).

Д.А. Шміло, мол. наук. співробітник відділу фондів

Житомирського обласного краєзнавчого музею

Джерело: Житомирський обласний краєзнавчий музей

 Читайте також: На Житомирщині чоловік випадково натрапив у полі на каску, під якою виявилися останки солдата Червоної армії, — ФОТО

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, ще більше оперативної інформації тут:

Праведники народів світу, або захоплююча історія скромного, простого, на перший погляд, надгробку на Вільському кладовищі, фото-1
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#краєзнавчий #житомирщина #житомирська #область #музей #історія #новини #інформація #новини житомира #історія #фото #світлини
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
live comments feed...