«Зберігайте спокій і розмовляйте українською», - сказала б Леся Українка

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

«Зберігайте спокій і розмовляйте українською», - сказала б Леся Українка.

Проте в Україні є категорія людей, яка в маршрутках продовжує сперечатися: "Какая разніца, на каком язикє гаваріть?"

Ми вирішили нагадати про лінгвоцид української мови та розповісти про ставлення Лесі Українки та її матері Олени Пчілки до мовного питання.

Читайте також: Житомирщина вражає: в мережі з’явилися світлини неймовірного "озера-кита", — ФОТО

Українським письменницям "пощастило" жити в час, коли діяли Валуєвський циркуляр (1863) і Емський указ (1876). У циркулярі П. Валуєв чітко окреслив міф, який зараз просувають російські шовіністи у своїй позиції до української мови: «…ніякої особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може і що наріччя їхнє, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі».

Емський указ підлив олію у вогонь: заборонив друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію російської імперії українські книги без особливого дозволу.

Історичні пам'ятки та художню літературу дозволяли видавати тільки із збереженням російської орфографії. Можна зламати язик, коли читаєш вірші Олени Пчілки зі збірки «Думки-мережанки» за 1886 рік.

Спробуйте прочитати фрагмент її поезії «Писни мынулого»:

Проречысти тіи чытаю скрыжали

Народныхъ писень. И надіи и жали

Свои тутъ народъ положывъ у писняхъ,

Лунае та мова у дрибныхъ лыстах…»

Хоча родина Лесі Українки належала до аристократії, проте всіляко підкреслювала свою українську приналежність. «Ми відкинули назву «українофіли», - казала поетеса, - а звемось просто українці, бо ми такими єсьмо, окрім всякого «фільства».

Чому Олена Пчілка боялася віддавати своїх дітей до офіційної російськомовної школи? Її відповідь: "Мені тоді здавалось, що школа зараз же зруйнує моє змагання виховати дітей в українській мові. Це був даремний страх, бо потім я побачила, що коли дітей добре вправлено в українській мові, то тоді школа цієї мови не руйнує".

Спільно з М.Старицьким, М.Лисенком, В.Антоновичем, М. Комаровим (та ін.) мати Лесі Українки працювала над укладанням українсько-російського та російсько-українського словників. Їхню компанію називали "ковалями", оскільки вони самі творили деякі українські слова.

Навіть на відкритті пам'ятника І.Котляревському в Полтаві (1903 р.) заборонили говорити українською. Звичайно ж, Олена Пчілка виголосила промову рідною мовою, не надто зважаючи на присутність поліції. У 1905-му вона була у складі української делегації, яка на зустрічі в Петербурзі з головою ради міністрів С. Вітте вимагала відмінити заборону українського друку і шкільництва.

Леся Українка була активною учасницею київської «Просвіти» і разом з іншими готувала та особисто підписувала клопотання в міністерство народної освіти росії з вимогою навчати українських дітей рідною мовою.

У 1908 році Олена Пчілка заснувала дитячий журнал «Молода Україна»: «Всі діточки мають свою часопись: французи — французьку, німці — німецьку, отак і инші; тільки в нас не було своіх кубельців, для украінського слова. Тепер вони єсть. Просимо-ж не цуратися нас, бо не подоба цуратися свого рідного слова».

Немає нічого поганого в тому, що українець знає російську чи іншу іноземну мову. Олена Пчілка досконало знала французьку і німецьку. В арсеналі Лесі Українки було 10 іноземних мов. Варто зрозуміти, що йдеться не про знання мови, а про її місце і роль в житті держави.

Якби не було різниці, якою мовою розмовляти, то, мабуть, і не було б тих циркулярів і указів, то не «билася б об лід» і не зазнавала б репресій українська інтелігенція, добиваючись прав для рідної мови. Бо знає і ворог, і брат: вмирає мова – вмирає нація.

Захищаємо українську мову – захищаємо Україну!

Джерело: Новоград-Волинський

літературно-меморіальний музей Лесі Українки

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, ще більше оперативної інформації тут:

Читайте також: Загадковий підвал урочища Дуби на Житомирщині відкриває свої таємниці