Безцінний документ віком у 230 років

(джерела з історії м. Житомира)

Світлій пам’яті Г.П. Мокрицького присвячую

У вересні 2022 р. ми будемо відзначати 1138 річний ювілей від часу заснування м. Житомира.

Цінним джерелом для вивчення його історичного минулого, розвитку території, історичної топографії, планувальної структури, містобудівної спадщини та багато іншого, виступають картографічні матеріали. Нерідко їх складовою частиною були детальні описи, в яких наводились назви об’єктів, вулиці, провулки, майдани, прізвища власників та інше.

Читайте також: Житомирщина вражає: в мережі з’явилися світлини неймовірного "озера-кита", — ФОТО

На сьогодні таких планів відомо декілька десятків. Зберігаються у різних установах, у тому числі в Державному архіві Житомирської області та у приватних зібраннях. Доступу до більшості з них немає. До того ж, значна кількість цих карт досі не вивчена і не оприлюднена. Документи, які могли б бути більш доступнішими для науковців, краєзнавців і шанувальників старовини, стати підґрунтям для наукових досліджень, вивчення історичного минулого Житомира, на жаль, лежать у фондосховищах і зібраннях та припадають пилом. Колись окремі польські дослідники слушно зауважили, що давня історія міста невідома, бо їх покриває непроглядна темрява віків. Ї щоб пробити цю темряву, дізнатися про історію свого міста, необхідно хоча б поступово вводити в обіг невідомі або маловідомі історичні документи і матеріали. Одним із таких могли б стати старовинні мапи нашого міста і окремі описи до них. Сьогодні ми звернемося до матеріалів видатного житомирського краєзнавця Г. П. Мокрицького.

Свого часу Георгій Павлович зробив сенсаційне відкриття. Нагадаємо про нього. У 1996 р. перебуваючи у творчому відряджені від Спілки журналістів до Центрального історичного архіву України в м. Києві, йому вдалося відшукати цінний рукописний документ. Написаний він польською мовою і має назву “Imeona i nazwiska Pojsejsyonalow miasta Zytomierza w1792 r.”, а в перекладі “Імена і прізвища домовласників міста Житомира 1792 року” (Рис. 1).

Над його вивченням і розшифровкою дослідник працював доситьтривалий час, поступово і впевнено просуваючись до відкриття його таємниць. Заважав цьому процесу не лише вік документу, місцями пошкодження і вицвілі ділянки чорнил, але й не зовсім розбірливий почерк його укладача. Іноді, щоб прочитати назву певного об’єкту чи прізвище власника, як згадував дослідник, доводилось сканувати і збільшувати слова у 76 разів і лише шляхом співставлення літер в прочитаних назвах і аналізу збільшеного тексту, врешті ці слова вдалося прочитати.

Сенсація, на думку Георгія Павловича полягала в тому, що вперше було отримано надзвичайно цінні дані. Справа втім, що на найдавнішій мапі Житомира 1781 р. назв вулиць, крім однієї (Київської) не було позначено взагалі, яку мали назву інші вулиці, а їх чимало, невідомо. А от знайдений в київському архіві документ цей пробіл в містобудівничій історії міста дозволяє закрити. У зазначеному переліку, датованого початком 90-х років XVIII ст., наводяться не лише прізвища домовласників і назви окремих топонімічних об’єктів, але й вперше назви вулиць середньовічного міста. Саме вони, на думку Георгія Павловича, становлять справжнє коріння “Топонімічного дерева Житомира”. Ось ці майдани і вулиці, наведені дослідником в абетковому порядку:

• 1. Ринок
• 2. Бердичівська
• 3. Березова
• 4. Бортна
• 5. Броварська
• 6. Верхня
• 7. Весела
• 8. Водна
• 9. Вуличка
• 10. Гжижна
• 11. Глиняна
• 12. Гнойова
• 13. Гончарська
• 14. Горна
• 15. Дівоча
• 16. Довга
• 17. Заїзжа (Заїжджа)
• 18. Залізна
• 19. Замкова
• 20. Затильна
• 21. Звивиста
• 22. Звягельська
• 23. Згориста
• 24. Зелена
• 25. Київська
• 26. Крива
• 27. Лисича
• 28. Лісна
• 29. Млинарська
• 30. Новий Світ за Кам’янкою
• 31. Обхідна (Об’їзна)
• 32. Паненська
• 33. Подольська
• 34. Поперечна
• 35. Пшезольова
• 36. Рибацька
• 37. Ринкова
• 38. Руська
• 39. Стара
• 40. Студентська
• 41. Тісна
• 42. Угориста
• 43. Українська
• 44. Широка
• 45. Широка Польова
• 46. Шумна

Крім майданів і вулиць у цьому документі наводяться назви різних топонімічних об’єктів. Зокрема, Ринок, ратуша мейська мурована, церква Святого Спаса, Резиденція WW P.P. Милосердних та їх шпиталь, замок J.K.M., школка церковна тощо (Рис. 2).

Яким був Житомир того часу, ми можемо побачити на фрагменті мапи староства, складеного у 90-х роках XVIII ст., який нині зберігається у Державному архіві Житомирської області (Рис. Рис. 3-4).

На жаль, Георгій Павлович ввів в обіг документ в неповному обсязі. Не вказані усі об’єкти, прізвища та імена домовласників. У списку, за даними дослідника, загалом було наведено 573 домоволодінь і прізвища їх власників, розбитих по вулицях [Мокрицький, 2007, с. 465]. Ознайомитися із цим списком було б надзвичайно цікаво.

Отож, звертаємося до правонаступників зібрання Георгія Павловича Мокрицького, і просимо відшукати та оприлюднити цей важливий і надзвичайно цікавий для вивчення історичного минулого Житомира документ.

А для ознайомленням з окремими деталями цього документу, назвами об’єктів і вулиць, де розташовувалися і що могли означати, пропонуємо прочитати ґрунтовну і фундаментальну працю Г.П. Мокрицького “Вулиці Житомира”, яка побачила світ у Житомирі, у видавництві “Волинь” 2007 року (Рис. 5) [Мокрицький, 2007, с. 464-476].

Сподіваюсь, що після ознайомлення з працею видатного житомирського дослідника, Ви по іншому поглянете на місто, його історію, будете його краще розуміти, більше любити і поважати, і врешті, пишатися тим, що Ви Житомирянин.

ДЖЕРЕЛА:

Мокрицький Г.П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Вид-во “Волинь”, 2007. —640 с.

Старший науковий співробітник

відділу досліджень Житомирського

обласного краєзнавчого музею

О.О. Тарабукін

Читайте також: Загадковий підвал урочища Дуби на Житомирщині відкриває свої таємниці

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, ще більше оперативної інформації тут:

• Telegram
• Instagram
• Facebook