Свинцевий шматочок історії в Житомирській області

У центральній частині м. Коростишева, на живописних схилах лівого берега р. Тетерів, східніше сучасної вул. Дарбіняна, розташований доволі великих розмірів парк. Відомо, що у 2 чверті ХІХ ст. Густав Олізар приклав немало зусиль для його упорядкування.

Читайте також: Житомирщина вражає: в мережі з’явилися світлини неймовірного "озера-кита", — ФОТО

Він тоді запросив знаного в Європі садово-паркового архітектора Діонісія Міклера, який реорганізував територію парку в стилі романтизму [Олізар Густав, 1999, с.14; Przezdziecki, 1841, s. 141]. Саме він став прикрасою тогочасного міста. Пройшло понад півтори сотні років, а він і досі, хоча і в дещо зміненому вигляді, користується великою популярністю і є одним із найулюбленіших місць відпочинку коростишівців (Рис. 1).

Мало хто знає, що паркова зона, принаймні його північна і північно-східна частини, є тим історичним місцем, де після монгольської навали відродився і починав свої перші кроки середньовічний Коростишів. Тут за доби пізнього середньовіччя було збудовано замок, до якого примикало поселення, яке згодом переросло в містечко, а потім в місто,в середині якого розміщалися вулиці, житлові і господарські будівлі, виробничі об’єкти, католицький і православні храмита серце економічного, соціального і культурного життя – ринок.

Про містечко і замок свого часу згадував у своїх подорожніх нотатках купець, мандрівник, чернець ордену домініканців, Мартін Груневег (1562 – не раніше 1606). Понад 438 років тому торговий караван, який слідував зі Львова до Москви, у складі якого працював Мартін, проходив й через Коростишів. Було це у 1584 р. У своєму щоденнику купець-мандрівник стисло відзначив наступне: “15 жовтня (у тексті помилково зазначено листопад – О.Т.) через Корестішов 5 миль від Житомира. Лежить на Тетере, через неї є міст і перевіз, оскільки вода часто зносить міст. Захищений дерев’яними хрестовинами (такий тип дерев’яних укріплень – О.Т.), має також замок з Їх Милостями. Годували коней у лісі і ночували там же. Вказане місто стоїть повністю у лісі” [Мартин Груневег, 2013, с. 160].

А ні замок, містечко та їх оборонні укріплення до нашого часу, на жаль, не збереглися. Про їх існування час від часу нагадують численні археологічні артефакти, які знаходять під час господарських, земляних і будівельних робіт. Іноді серед них попадаються свинцеві предмети невеличкого розміру у вигляді кульок із виступом у верхній частині.

Ще не так давно на них мало хто звертав увагу, вважали, що ці маленькі предмети мають певне відношення до рибалок. Для риболовлі, ми і сьогодні можемо у цьому пересвідчитися, переважно використовується вудка. До її складу, як відомо, крім волосіння (ліски), поплавка і гачка входить й грузило. Воно мало різні форми і вагу, здебільшого кріпилося між поплавком і гачком. І це, з першого погляду, відповідає дійсності. Адже поруч, біля підошви підвищення, на якому колись розміщався замок, протікає р. Тетерів і, нерідко на його берегах можна

помітити місцевих рибалок. Можна допустити, що такі грузила під час замахування вудилища, могли відірватися, їх могли загубити, а у разі заміни на нове, старі грузила могли просто викинути. А враховуючи, що рибальство у цій місцевості має дуже глибокі корені і нараховує не одну тисячу років, то таких предметів вздовж берега річки можна знайти чимало.

Однак, не все так просто. Знаний коростишівський краєзнавець Є.В. Дубівка, свого часу, обстежуючи історичну частину парку, знайшов подібні кульки в поймі лівого берегар. Тетерів, в районі малого озера та біля підніжжя надзаплавної тераси на доріжці над алеєю скульптур Віталія Рожика. Зрозумів, що вони досить незвичайні, їх форма та й топографія знахідок (певна віддаленість від річки) свідчила про те, що вони скоріш за все до рибальства ніякого відношення не мали.

Що ж вони собою представляють? Виготовлені із свинцю темно-сірого кольору. Видовжені або приземисті, завдовжки1,2 – 1,9 см. Складаються із двох частин. Нижня, округлої або округло-овальної форми, діаметром від 1 – 1,1 до 1,3 – 1,4 см. На поверхні, посередині, помітний вузький рельєфний виступ – слід від ливарного шву. Верхня частина представляє собою виступ циліндричної, а у перетині круглої форми, заввишки від 2 до 4 – 6 мм, діаметром 5 – 7 мм. Його ще називають ливарним хвостом (Рис. 2).

Що цікаво, кульки із виступом мають іншу, дещо відмінну форму, яка серед рибальських грузил поки що не зустрічалася. Пошуки, співставлення і порівняння із подібними знахідками, у тому числі, які походять з історичних та археологічних об’єктів, дали можливість встановити, що вони є ніщо іншим, як кулями від стрілецької зброї, яка була поширена на українських землях у XVI – на початку XІХ ст. Такі кулі використовувалися у рушницях типу мушкета, піщалі, фузеї, та пістолях (Рис. 3). Ними, до речі, користувалися мушкетери, яких ми знаємо за романом О. Дюма-батька “Три мушкетери” та трисерійного музично-пригодницького телефільму “Дартаньян і три мушкетери”, який вийшов в широкий прокат і на екрани країни у грудні 1979 р.

Знахідки цих куль на теренах коростишівського парку засвідчують, що Коростишів у ті часи переживав не легкі часи. Військові походи, штурми, захоплення замку і містечка, війни, народні повстання, не виключено дуелі. Так чи інакше ці події залишили свій відбиток в історії міста на Тетереві. Від тих часів дійшли до нашого часу різні пам’ятки (замчища, поселення, культові споруди, поховання, кам’яні хрести) і окремі знахідки – мовчазні свідки минулого. Зберігаємо їх. Бо саме вони, особливо нині, в умовах нищівної війни проти українського народу і держави України, вони набувають великої ваги. Вороги переконують нас, що ми ніхто і нас ніколи тут не було. А це насправді не так. Саме ці предмети і пам’ятки пересвідчують нас в протилежному. Українці – народ давній, з багатою історією і самобутньою культурою, споконвічно тихо і мирно жив на цих землях, а у разі потреби повставав проти ворога, самовіддано боровся за свою волю і незалежність. І завжди перемагав!

Справедливо говорять колеги, маленький предмет –велика історія. Отож, коли Ви обробляючи городи, розорюючи нові ділянки під посіви, а також відпочиваючи на берегах водоймищ, прогулюючись парками, відвідуючи заповідні зони та історичні місця, випадково побачите на землі маленький шматочок свинцю округлої або іншої форми, не поспішайте його викидати. Бо цей, на перший погляд нічого невартий і непоказовий шматочок металу, насправді може бути частинкою нашої великої історії.

ДЖЕРЕЛА:

Мартин Груневег (о. Венцеслав): духовник Марины Мнишек. Записки о торговой поездке в Москву в 1584 — 1585 гг. / Сост.А.Л. Хорошкевич. — М.: Памятники исторической мысли, 2013. —384 с.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Мартін_Ґруневеґ

Олізар Густав. Поезії / Пер. з польськ. В.Б. Грабовського; упорядк., ред. польськ. тексту, передмова, прим. В.О. Єршова. – Житомир: М.А.К. 1999. – 144 с.

Przezdziecki A. Podole, Wolyn, Ukraina obrazy miejsc i czasow. —T. 2. — Wilno, 1841. — 157 s.

Старший науковий співробітник

відділу досліджень Житомирського

обласного краєзнавчого музею

О.О. Тарабукін

Читайте також: Загадковий підвал урочища Дуби на Житомирщині відкриває свої таємниці

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, ще більше оперативної інформації тут:

• Telegram
• Instagram
• Facebook