Про що розповів чернець ордену домініканців, купець та мандрівник: спогади Мартіна Груневерга про Житомир

ПРО ЩО РОЗПОВІВ МАРТІН ГРУНЕВЕГ

Щороку, у вересні, житомиряни відзначають ювілей свого міста. Ось і цього року минає 1138 років з часу його заснування. І завжди, напередодні цього святкового дня, традиційно активізувався науковий і краєзнавчий актив краю, подаючи на сторінках періодичних видань цікаві публікації з історії міста, нерідко розкриваючи нові і маловідомі факти.

Читайте також: У Житомирі працівники водоканалу виявили унікальну знахідку — дерев’яний трубопровід початку ХХ століття протяжністю близько 300 м

А чи знали Ви, що перша версія стосовно походження назви Житомира була запропонована ще 438 років тому? Саме стільки часу пройшло відтоді, коли, по території, розташованої нині у південній частині сучасної Житомирської області, проїжджав купець, мандрівник, чернець ордену домініканців, Мартін Груневег (1562 – не раніше 1606). У своєму подорожньому щоденнику він залишив хоча і стислі, але дуже цікаві і цінні дані про населені пункти, через які рухався їх караван (Рис. 1). Хто ж він такий? Яким чином опинився на теренах нашого краю? Що він тут робив і які залишив спогади про нього?

Відомо, що Мартін народився в м. Данцигу (тепер Гданську північній Польщі, на берегах Балтійського моря) 25 квітня 1562 р., в сім’ї заможного німецького купця. Там же пройшли його дитячі роки. Після навчався у приходській школі лютерансько-католицької церкви Св. Мапії, потім в Оливському монастирі (1572-1573), де отримав перші ази бухгалтерської і торгової справи. У червні 1574 – червні 1575 рр. навчався в католицькій школі в Бромберзі/Бидгощі, де оволодівав польською мовою. Його перша торгова поїздка відбулася у червні-липні 1579 р. до ярмарку в Кенигсберг, де він працював в одній із торгових крамниць. У серпні того ж року вступив на службу до Варшавського купця, постачальника польської королеви Юрія (Георгія) Керстена, торговця венеціанськими і голландськими товарами. Він доручив Мартину доставляти свої товари по Віслі до Варшави. Так почалася епоха його торгових мандрівок, яка продовжувалася майже десятиліття. Після того як Керстен збанкрутував Мартін змушений піти від нього і вступити на службу до вірмен. На початку 1582 р. він переїжджає до Львова, де познайомився з Ашвадуром і найнявся до нього на роботу. Саме з цього міста почалася його перша подорож у складі торгового каравану, яку докладно описав у своєму щоденнику. Дата смерті Мартіна достовірноне встановлена. Його останній запис у щоденнику датується27 квітня 1606 р.[Мартин Груневег, 2013, с. 33-75].

Після себе залишив надзвичайно цінні записи у вигляді щоденника, в якому докладно описав свої подорожі німецькою мовою. Рукопис цього щоденника має доволі великий об’єм, нараховує близько 2 тис. аркушів. Його оригінал зберігається у науковій бібліотеці Польської академії наук у м. Гданську [https://uk.wikipedia.org/wiki/Мартін_Ґруневеґ].

Караван споряджений львівськими купцями до Москви, розпочав свою подорож із м. Львова 2 жовтня 1584 р. Під час подорожі Мартін, як людина уважна, допитлива і спостережлива, цікавився усім що відбувається навколо,

знайомився з місцевостями, населеними пунктами, спілкувався з людьми, проявляв інтерес і по можливості оглядав різні архітектурні, історичні і археологічні об’єкти, що зустрічалися на шляху каравана. Усе побачене і отримані під час подорожі враження Мартін ретельно занотовував у своєму щоденнику.

Через наш край караван проїжджав упродовж 6 днів, з 10 по 16 жовтня і проходив через міста Любар, Чуднів, Житомир, Коростишів і Брусилів (Рис. 2). Нижче подаємо описи цих міст, складених у жовтні 1584 р. і викладених на сторінках його щоденника.

“10 жовтня 1584 р. годували коней в Любартові, в 2 милях від Острополя. Він розташований на р. Тетерів, захищений дерев’яними хрестовинами. Біля ринку знаходиться зруйнований замок і посередині ринку Руська церква. Все інше збудовано кепсько, у місті є велике водоймище. Ночували у лісі.

11 жовтня годували коней в Чуднові, який стоїть на Тетере,4 милі від Любартова. Доволі велике і оточене дерев’яними хрестовинами. У місті маленькі будиночки, розміщені хаотичноі далеко один від одного, по Азіатські покриті землею, але складені міцно із круглих колод. Біля міста на скелястій горі знаходиться добрий замок, під яким тече річка, з мостом через неї. Ночували у лісі.

12 жовтня годували коней і ночували також у лісі, дуже густому і небезпечному із-за диких тварин.

13 жовтня годували коней перед Житомиром, розташованим на р. Кам’янка, яка недалеко за містом впадає в Тетеру, 8 миль від Чуднова. Він розташований біля самого лісу, оточений дерев’яними хрестовинами, дуже кепський і після Татарської роботи майже порожній. На ринку руська церква або Cerkew, а біля ринку на скелястій горі – маленький замок, під яким біжить гарна кам’яниста річечька.

14 жовтня виїхали звідти тільки після того, як задали (поставили) корм коням, оскільки не змогли домовитися з їх Милостями відносно дарів. Назва міста складена із міри жита, но ми там повинні були міряти фунтами перцю. За містом лежить поле в одну восьму милі, ми зустріли на ньому караван із Москви, що належав Рамадану челябі, турецькому купцю, який розповів багато чого корисного. Ночували у лісі. Як раніше до Чуднова були неоглядні поля, так, починаючи звідси до Москви, страшні хащі.

15 жовтня (у тексті помилково зазначено листопад – О.Т.) через Корестішов 5 миль від Житомира. Лежить на Тетере, через неї є міст і перевіз, оскільки вода часто зносить міст. Захищений дерев’яними хрестовинами, має також замок з Їх Милостями. Годували коней у лісі і ночували там же. Вказане місто стоїть повністю у лісі.

Читайте також: Загадковий підвал урочища Дуби на Житомирщині відкриває свої таємниці

16 жовтня годували коней в Брусилові, 5 миль від Корестішова. Лежить у лісі на річці, оточений дерев’яними хрестовинами. Це пустий городок, біля Ринку замок, а в середині ринку церква. Ночували у лісі” [Мартин Груневег,2013, с. 159-160].

Майже через рік караван повертався назад до Львова і проїжджав через ті ж самі населені пункти нашого краю, тількіу зворотньому напрямку. Упродовж 10 – 15 вересня 1585 р. він проїхав через Брусилів, потім Коростишів, Житомир, Чуднів і Любар [Мартин Груневег, 2013, с. 245-246].

Особливо цікавих даних тут ми не знаходимо, окрім невеличкої згадки про Чуднів від 14 вересня, де Мартін занотував наступне: “... ми з Чацько пішли в замок і сміялися над безглуздими палацовими звичаями...” [Мартин Груневег, 2013, с. 246].

Сподіваюсь, що наведені в щоденнику Мартіна Груневега дані будуть корисними і стануть у нагоді прискіпливим дослідникам і тим хто цікавиться минулим нашого краю.

ДЖЕРЕЛА:

1. Мартин Груневег (о. Венцеслав): духовник Марины Мнишек. Записки о торговой поездке в Москув в 1584 —1585 гг. / Сост. А.Л. Хорошкевич. — М.: Памятники исторической мысли, 2013. — 384 с.

2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Мартін_Ґруневеґ

Старший науковий співробітник

відділу досліджень Житомирського

обласного краєзнавчого музею

О.О. Тарабукін

Читайте також: Житомирщина вражає: в мережі з’явилися світлини неймовірного "озера-кита", — ФОТО

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, ще більше оперативної інформації тут:

• Telegram
• Instagram
• Facebook