Житомирські футбольні війни: Як усе було

Справді історично розвиваються довкола футбольні події на Житомирщині — ще не було прецеденту, коли б в одній області паралельно функціонували дві обласні федерації футболу із одними й тими ж функціями. Федерація номер один — під егідою Олександра Коцюбка; федерація номер два — під егідою Юрія Опанащука. Парадокс у тому, що кожен керівник вважає себе законно обраним і, зрозуміло, легітимним. Сторони визнають проблему, однак не квапляться сідати за стіл перемовин. Кажуть, радше в суд!..

Як усе було

(версія Олександра Коцюбка)

kocubko«10 листопада 2010 року на зібранні виконавчого комітету Федерації футболу Житомирщини за проведену роботу впродовж 2007-2011 років звітував тодішній голова структури Олександр Чернявський. Його висновками члени виконкому (12 із 15 присутніх) залишилися незадоволеними й вирішили зібрати 12 січня наступного року позачергову конференцію для переобрання голови. А вже 3 січня розпочався тиск на делегатів, дзвінки з погрозами на адресу працівників соціальної сфери та держслужбовців, які мають право голосу, з боку начальника управління молоді та спорту облдержадміністрації ОДА Раїси Гули. Попри це конференцію було зібрано, і хоча тоді ще чинний голова Чернявський звітувати на неї не прийшов. Та й без нього тринадцятьма голосами (кворум був) обрано нового голову, себто мене. До слова, за всім цим спостерігав представник Федерації футболу України Олександр Яковенко».

— Олександре Петровичу, то що все-таки сталося?

— Обман суспільства: лише я — законно обраний голова Федерації футболу Житомирщини (ФФЖ) і тільки мені нею керувати.

— Тоді на яких підставах на ваше крісло претендує пан Опанащук?

— На брехливих. Уяви, конгрес ФФЖ довіряє мені очолити структуру, ми переобираємо членів виконавчого комітету, всі свої дії узгоджуємо із законом. Та обласна влада не захотіла зі мною співпрацювати, зокрема не було підписано угоду між очолюваною мною федерацією і управлінням молоді та спорту ОДА. З’ясовується, що ми начебто нелегітимно провели конгрес, і вже вони збирають його на 15 березня. Нонсенс: чомусь представник Федерації футболу України Олександр Яковенко ніяких порушень не помітив…

— Вам відомо, як уже Юрія Опанащука обирали головою ФФЖ?

— Ледь з’ясували: на вході до зали, де проводилася їхня конференція, стояла Раїса Гула зі списком і пропускала в приміщення тільки «обраних». Зрештою, після тривалих дискусій і ледь не боїв, я пробився до зали. А там — жах! Не побачив майже жодної футбольної людини: ні тобі президентів клубів, тренерів, не було багатьох членів районних федерацій футболу. Опанащука обирали чиновники — представники районних та міських управлінь молоді та спорту, ба — навіть один голова райдержадміністрації, також делегати від фізкультурно-спортивних товариств, у яких і не було іншого вибору, ніж голосувати за Опанащука.

— А чому так?

— Інакше — звільнення з роботи. Усі були попереджені особисто. Такою була тактика Гули.

— А в кого зараз нормативно-правові документи федерації, зокрема печатка, — у вас чи в Юрія Опанащука?

— Печатка у нього.

— А як ви тоді працюєте?

— Вести активну діяльність можна й без неї.

— Дивно. Тоді як печатка опинилася у Юрія Опанащука, якщо саме ви — законно обраний голова?

— На конференцію 12 січня, коли обирали мене, не з’явився тодішній очільник федерації Олександр Чернявський. У нього була печатка, він входить до табору Опанащука, йому він її й передав уже після 15 березня.

— Олександре Петровичу, а яка позиція у Федерації футболу України на цю ситуацію?

— ФФУ повністю мене підтримує і не визнає ніяких опанащуків. Ба, втручання влади у роботу громадських організацій узагалі неприпустиме явище, а що ж робиться на Житомирщині! До речі, мої опоненти прагнули розглянути це питання на засіданні виконавчого комітету Федерації футболу України, що збирався 21 квітня. Та, зрозуміло, це питання ніхто не обговорював. Просто немає що обговорювати! ФФУ все бачила, бо ж її представник спостерігав за всіма подіями особисто. Й обласні федерації повинні підкорятися рішенню всеукраїнської.

— На ваш погляд, у чому «секрет» такої всезагальної «зацікавленості» футболом?

— Уся справа в грошах: фінансові вливання у футбол навіть на обласному рівні досить відчутні. Й аби триматися до них поближче, треба посадити свою людину на потрібний стілець. Опанащук — потрібна кандидатура. Це він доводив неодноразово.

— Допоки між Коцюбком і Опанащуком триває війна за крісло голови Федерації футболу області, в якому стані перебуває в Житомирщині власне футбол?

— У критичному: два чемпіонати, два Кубки, дві федерації, хіба це може сприяти пожвавленню? Та ніколи.

— І який вихід ви вбачаєте?

— А що я мушу відповісти? Мене обрали саме футбольні люди, мене підтримує Федерація футболу України, на погляд якої обрання було законним. А Опанащук повинен це зрозуміти і зробити відповідні висновки…

— До слова, Раїса Гула заявила, що управління молоді та спорту ОДА подало на вас позов до суду. Як оцінюєте свої шанси?

— У суд? На мене!? Вона щось, м’яко кажучи, сплутала. Ніяких викликів ми не отримували. Щоправда, можу роз’яснити ситуацію: це Гула звернулася до суду, аби розірвати угоду з Опанащуком. Остання просто є незаконною.

Як усе було

(версія Юрія Опанащука)

«Олександра Коцюбка обрали нелегітимним шляхом, оскільки не було опісля його конференції пред’явлено жодних документів, які би малиopanashuk юридичну силу. Тому 15 березня було зібрано новий конгрес, зокрема на ньому були присутні представники 25 колективних членів та семи фізкультурно-спортивних товариств, загалом 46 осіб. Мою кандидатуру підтримали 42 делегати. І вже 19 березня в нас було підписано договір із управлінням молоді та спорту облдержадміністрації про співпрацю. Вважаю, це легалізувало мою роботу».

— Юрію Яковичу, що коїться з житомирським футболом?

— А хіба щось сталося? Нічого ж не сталося. Федерація футболу Житомирської області працює без будь-яких ексцесів.

— Хіба? А як співіснуєте із федерацією, очолюваною Олександром Коцюбком?

— Якою федерацією? На Житомирщині тільки одна легітимна федерація футболу, це — моя.

— І проблем ніяких не виникає?

— Які можуть бути проблеми?

— До прикладу, із визнанням очолюваної вами структури Федерацією футболу України…

— У нас нормальні стосунки з її керівниками. …Але й справді, вона ще не делегувала нам право представляти себе на Житомирщині.

— Чому?

— Вони посилаються на те, що була легітимною січнева конференція ФФЖ, на якій головою структури став пан Коцюбко. Та це не так. Зрештою тому й обласна влада не підтримує зв’язок із Коцюбком.

— Печатка у вас?

— У мене, звісно. Офіційно передав її мій попередник Олександр Чернявський.

— А чим аргументують свою позицію ваші опоненти?

— Показують листа від першого віце-президента ФФУ Олександра Бандурка, в якому йдеться про начебто легітимність федерації Коцюбка. Але одноосібно чиновник не має права наділяти федерацію повноваженнями чи їх забирати. Така сила є тільки у виконавчого комітету Федерації футболу України.

— До слова, 21 квітня в Києві у Будинку футболу саме засідав виконком ФФУ. На порядку денному був і розгляд «житомирських воєн». Та чомусь цієї проблеми вони не торкнулися…

— Не розумію, чому так сталося. Можливо, вся справа в затягуванні часу?..

— Чи можливий сценарій, за яким ви підете на мирову з опонентом?

— Що ти! Зрозуміло, ні. Хто він такий? У суд підемо.

— Юрію Яковичу, а футбол в області витримає ваші чвари?

— Наразі ситуація дуже складна, оскільки є розкол. До прикладу: аби заявити в аматорський чемпіонат України той же житомирський «Арсенал», змусили йти у незрозумілу федерацію просити дозволу. Нонсенс!

«Патова» ситуація на Житомирщині цікавить не лише місцеву владу, а й Федерацію футболу України. Так, усередині травня в обласному центрі побувала відповідна комісія для розслідування справи. Восьмеро представників ФФУ навідало кілька районів краю, аби розібратися в ситуації і, зокрема, як стало відомо журналісту «УФ» із достовірних джерел, знайти докази втручання місцевої влади в життя футбольної громадської організації.

Анатолій ДЯЧЕНКО, голова інспекторського комітету ФФУ, голова Ради регіонів ФФУ:

Федерація футболу України уповноважила мене очолити комісію і вирушити в Житомир, аби розібратися у складній ситуації. Ніяких висновків я не робитиму, оскільки головним завданням комісії було назбирати якнайбільше фактів, документів. Усі вони вже направлені в юридичний відділ ФФУ. Коли будуть висновки? Не знаю, це тільки юристам відомо.

Василь ЗАБРОДА, заступник виконавчого директора Федерації футболу України:

— 12 січня було обрано нового голову Федерації футболу Житомирської області Олександра Коцюбка та її керівні органи. У березні інша сторона конфлікту й собі збирає звітно-виборну конференцію та обирає головою федерації Юрія Опанащука. Нещодавно у цій справі завершила свою перевірку комісія ФФУ. Її висновки такі: Коцюбка було обрано згідно зі статутом організації, відповідно Опанащук не має права очолювати структуру (остаточний вердикт винесе виконавчий комітет ФФУ вже у червні).

Проблема полягала в тому, що тодішній голова ФФЖ відмовився підписувати протокол на засіданні виконавчого комітету ще наприкінці 2010 року, а члени виконкому його таки підписали і проголосували за зібрання позачергової звітно-виборної конференції на початку 2011-го, на якій головою став Олександр Коцюбко.

Зараз місцева влада заявляє, що те зібрання було нелегітимним. Навпаки, воно відбувалося у правовому полі. Ба, й раніше представники ФФУ виїжджали на Житомирщину, однак очільники на місцях не знаходили часу з нами зустрітися.

А на сьогодні взагалі виникає парадокс: управління молоді та спорту ОДА затіяло судове засідання, аби з’ясувати, чи можна було укладати угоду з федерацією Юрія Опанащука, яку воно спішно підписали через три дні після обрання останнього головою. То чиновникам, мабуть, треба було зробити паузу, зважити усі «за» і «проти», вникнути в проблему врахувати думку Федерації футболу України. Бо на що це зараз схоже? Афера, не інакше.

Віктор БАЛЮРКО, заступник голови Житомирської обласної державної адміністрації:

Немає правового підгрунтя допускати, що в області дві футбольні федерації. Юрія Опанащука обирали, зокрема, представники 23 районних федерацій футболу. Проблема була така: до середини березня, дати проведення звітно-виборної конференції, федерація Коцюбка й пальцем не вдарила для футбольної справи. Так тривати далі не могло, тож і було вирішено зібрати конференцію, делегати якої обрали головою Юрія Яковича, його попередник Олександр Чернявський офіційно передав йому нормативно-правові документи з печаткою, й на тому крапка. У Житомирській області лише одна федерація, і нею керує Юрій Опанащук.

Раїса ГУЛА, начальник управління молоді та спорту Житомирської ОДА:

— Проблема двох федерацій існує. Найперше вона дається взнаки під час заявки команд на всеукраїнськіgyla турніри. Зокрема, коли ледь встигли стартувати в аматорському чемпіонаті країни чотири представники нашої області. Колективи змусили проходити заявковий етап через організацію Коцюбка. Не з найкращими емоціями, скажу вам. А він, до речі, не пройшов реєстрацію громадської організації: після конференції, на якій його начебто обрали головою, не надіслав жодного документа, який би підтверджував легітимність зібрання. Тому з Олександром Петровичем і не було укладено угоду про співпрацю з профільним управлінням. Офіційно ж свої відносини ми владнали з Юрієм Опанащуком. Проблема є, бо Коцюбко постійно ставить палиці в колеса.

— Які правові підстави у нього для цього?

— Отож бо й воно, що взагалі жодних! Прикривається тільки листом з Федерації футболу України, яка його визнає за законно обраного. Натомість, за нашою інформацією, на конгресі Коцюбка було зібрано не футбольних людей, а підприємців з житомирського ринку. Такі колізії неприпустимі, і я подала на обох до суду — нехай Феміда з’ясує, хто винний, а хто має рацію. Поки що управління не співпрацює з жодною з оцих федерацій.

— І угоду зі структурою Юрія Опанащука також розірвано?

— Так, розірвано. Ми її підписали наприкінці березня, бо все було законно. Але коли розпочалися всі ці «віяння», то вирішили розібратися в суді.

— Раїсо Миколаївно, й коли розпочнеться судове засідання в цій справі?

— Та його чомусь кілька разів відкладали. Однак, сподіваюсь, уже 6 червня в цій справі буде поставлено.

— Довелося поспілкуватися із Олександром Коцюбком. Так ось, він без сумнівів заявляв, що пані Гула, користуючись своєю службовою посадою, шантажувала делегатів конференції, на якій обирався головою Юрій Опанащук…

— Якщо я десь втручалася, то нехай мені покаже докази. Це все казки.

— А ще він додавав, що перед конференцією ви стояли біля дверей і впускали до зали засідання тільки «обраних».

— Біля дверей я стояла, бо чекала свого керівника. Ви ж хочете журналістське розслідування робити? То робіть!

— То я й роблю: цікавлюся вашою позицією з приводу «слизьких» фактів. Раїсо Миколаївно, я так зрозумів, що обласна влада підтримує Юрія Опанащука в цій ситуації?

— Я би не хотіла так казати. Ми передусім хочемо сприяти розвиткові футболу.

— Зрозумів. Наскільки мені відомо, цьогоріч Житомирщина має два обласні чемпіонати. Зокрема, в кожному з них стартували по чотири команди. І, певно, в них було якесь офіційне відкриття. То на якому з них були присутні представники обласної влади?

— Заступник голови ОДА Віктор Балюрко відкривав чемпіонат, що проводиться під егідою федерації Юрія Опанащука. Я ж особисто не в курсі, скільки команд стартувало, бо наразі заклопотана сімейними негараздами.

— УЄФА жорстко контролює співпрацю футбольних федерацій із місцевими владами…

— То ми ж не втручаємось у їхнє господарство! Ба, наразі управління молоді та спорту облдержадміністрації не співпрацює з жодною футбольною федерацією до вироку суду.

— А якщо Феміда з’ясує, що мав рацію Коцюбко?

— То налагоджуватимемо з ним контакт. З цим немає ніяких проблем.

Від редакції.

Пани чубляться…

В редакції газети «Український футбол» кожен співробітник має свою точку зору на те, що відбувається в житомирському футболі та навколо нього. Якщо все це зібрати та проаналізувати, то можна опинитися в непролазних хащах футбольної казуїстики, а там — заблукати назавжди. Ситуація, на мій погляд, як у тому старому прислів’ї — пани чубляться, а в мужиків ґулі на голові з'являються. От скажіть, будь ласка, яка різниця отим пересічним футболістам-аматорам під умовними прізвищами Іваненко, Петренко і Сидорчук, хто керує обласною федерацією футболу? Що для них найголовніше? Напевне, знайти гроші, а на них — купити футбольну форму, м’ячі,бутси, заплатити за оренду автобуса, заявковий внесок, оплатити суддівство і…гайда грати в футбол. Бажано розпочати гру в квітні, а закінчити — в жовтні. Безумовно, обласна федерація виступає для Іваненка, Петренка та Сидорчука своєрідним гарантом того, що змагання відбуватимуться за затвердженим регламентом, усіма канонами Fair Play і т.д. Зрештою, така ситуація всюди. Однак лише на Житомирщині на всі регіональні футбольні процеси намагається впливати відразу дві(!) федерації. А в семи мамок, як кажуть, і дитина…без футболу.

За неперевіреними даними минулий уїк-енд нарешті приніс невеличку радість житомирським симпатикам гри мільйонів — стартував (нарешті стартував!) обласний чемпіонат. Кажуть, що навіть два. Перший — під егідою визнаної ФФУ федерації Олександра Коцюбка, а другий — під патронатом визнаної місцевою владою федерації Юрія Опанащука. За тією ж таки неперевіреною інформацією — в першому (коцюбківському) чемпіонаті відбулося два матчі, а в другий (опанащуковський) заявилося вісім команд у вищий дивізіон і 21 в перший. Ось так. Наш умовний Іваненко тепер грає в Олександра Петровича, а Петренко і Сидорчук «шліфують майстерність» у чемпіонаті Юрія Яковича. Я ще раз зазначу, що ця інформація неперевірена. Принаймні, стосовно чемпіонату імені Коцюбка. Особисто телефонував Олександрові Петровичу, дуже милій і комунікабельній людині, просив надіслати результати першого туру чемпіонату для нашої традиційної рубрики «Регіон-експрес». Отримав запевнення, що протягом двох днів вони будуть у редакції. Минуло вже чотири дні. Пишу ці рядки і чекаю.

Що стосується чемпіонату імені Опанащука. Так само телефонував президентові. Юрій Якович, до речі також комунікабельна і толерантна людина, теж пообіцяв надіслати результати. Пообіцяв і вже наступного дня надіслав.

Редакція «УФ» не збирається ставати на чийсь бік. Ми намагалися в хронологічному порядку розповісти про події, що відбувалися на Житомирщині. Майже слово в слово передали все сказане головними дійовими особами цього конфлікту. А також взяли коментарі в людей, які були до нього причетні. Висновки робіть самі.

Від себе на завершення скажу, що ситуацію необхідно обов’язково «розрулити». Тим паче — на Житомирщині, де футбол завжди був і залишається спортом №1, а обласний чемпіонат зажив слави чи не наймасовішого в Україні. Як це зробити? Гадаю, варіанти є, але я поради давати не збираюся. Я радше поповню список отих умовних аматорів — Іваненко, Петренко,Сидорчук, Бондаренко…Мені байдуже, хто буде на чолі! Лишень би був ФУТБОЛ!