У Житомирській області щороку виявляється 70-90 первиних хворих на злоякісні лімфоми

15 вересня - Всесвітній день боротьби з лімфомами. Цей день ініціювала більше 10 років тому Лімфомна коаліція – міжнародна організація, яка об'єднує пацієнтів з 41 країни світу. Його мета – привернути увагу громадськості до проблем людей, які зіткнулися з таким діагнозом, а також інформувати широкий загал про симптоми захворювання та наголосити на необхідності звернень до лікарів, якщо симптоми з'явилися. Насторожити мають безболісне збільшення лімфовузлів, нічна пітливість, різка втрата ваги, підвищення температури тіла, втомлюваність, кашель.

Загалом хворих на лімфоми в Україні – більше 17 тисяч. А у світі більше одного мільйона людей живе з діагнозом лімфома. В 2013 році в Україні в було вперше виявлено 1065 хворих на лімфому Ходжкіна та 2252 хворих – на неходжкінські лімфоми. Померло в 2013 році в Україні 326 хворих на лімфому Ходжкіна та 1175 - на неходжкінські лімфоми.

За словами завідуючої гематологічним центром обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського, кандидата медичних наук Таміли Лисої, в Житомирській області щороку виявляється 70-90 первиних хворих на злоякісні лімфоми. Так, у 2014 році було вперше виявлено 20 пацієнтів на лімфому Ходжкіна та 51 пацієнт – на неходжкінські лімфоми. Всього в нашій області на обліку знаходиться більше 800 хворих на лімфоми.

-Діагностика лімфоми, - зазначає Таміла Лиса, - є складною та включає декілька етапів. Перш за все - це біопсія (хірургічне видалення) враженого лімфатичного вузла або іншого вогнища.

Проводиться обов’язкове патгістологічне та імуногістохімічне дослідження біопсійного матеріалу для визначення типу пухлини (імуногістохімічні дослідження виконуються за межами нашої області із застосуванням спеціальних панелей моноклональних антитіл).

Обов’язково встановлюється також поширеність (стадія) лімфоми: які зони лімфатичних вузлів і лімфоїдних (або нелімфоїдних) органів залучені в процес. Це визначається за допомогою комп'ютерної томографії п’яти анатомічних зон пацієнта. Від морфологічного типу пухлини та стадії захворювання залежить вибір програми лікування.

Найчастіше першим симптомом лімфоми є збільшення периферичних лімфатичних вузлів (шийних, пахвовних, пахових). Існують і симптоми загальної інтоксикації, так звані В-симптоми: підвищена нічна пітливість, помітна втрата ваги, тривале підвищення температури до 38? і вище, свербіж шкіри. При появі таких симптомів необхідно негайно звернутись до лікаря.

На сьогоднішній день лікування лімфоми проводиться за певними програмами (протоколами), які включають від 4 до 8 курсів поліхіміотерапії та променеву терапію.

При рецидиві захворювання застосовується високодозована поліхіміотерапія (терапія другої лінії), яка потребує проведення також адекватної терапії супроводу (компонентів та препаратів крові, антибіотиків, протигрибкових препаратів, колонійстимулюючих препаратів тощо). Вартість такого лікування є дуже високою та сягає від десятків до сотень тисяч гривень.

Сучасним методом лікування є також імунохіміотерапія (застосування так званих таргетних препаратів моноклональних антитіл, вплив яких направлений на пухлинну клітину-мішень та не вражає інших органів та систем).

Лікування хворих на злоякісні лімфоми в нашій області проводиться в гематологічному центрі обласної клінічної лікарні ім.О.Ф.Гербачевського, де впроваджені сучасні протоколи лікування цієї групи хворих, у тому числі із застосуванням високодозованої поліхіміотерапії та терапії препаратами моноклональних антитіл.

Етап променевої терапії хворим проводиться в Житомирському обласному онкологічному диспансері.

На тверде переконання лікарів центру, результат лікування залежить як від своєчасного виявлення захворювання, так і від рівня забезпеченості пацієнтів специфічними протипухлинними препаратами.

Довідка:

Терміном "лімфома" в медицині називають групу пухлин, які походять з клітин імунної системи, насамперед - з лімфоцитів. Лімфоцити проходять кілька стадій дозрівання, і рак може розвиватися на будь-якій з них (ось чому у лімфом стільки форм).

Всі лімфоми поділяють на дві групи: лімфому Ходжкіна та неходжкінські лімфоми. Лімфома Ходжкіна названа  за прізвищем вченого, який першим описав її симптоми. Обидві групи захворювань вражають лімфатичну систему організму, але відрізняються за клінічними проявами, перебігом, реакцією на терапію, видом пухлинних клітин.

Первинне вогнище захворювання найчастіше виникає в лімфовузлах або інших органах імунної системи – в селезінці, кістковому мозку. Але оскільки лімфоїдна тканина входить до складу більшості органів людини, злоякісна пухлина може розвиватись практично в будь-якому з них. "Аномальні" лімфоцити переміщуються по організму за допомогою крові і лімфи, тому можуть швидко розповсюджуватись по всіх частинах тіла. За відсутності спеціального лікування хвороба прогресує і, як будь-яке інше злоякісне захворювання, призводить до смерті.

Лімфому Ходжкіна відносять до більш сприятливих варіантів: п'ятирічна виживаність при ранніх стадіях становить близько 90%. Вражає хвороба найчастіше людей до 30 років і після 60.

Виживаність при неходжкінських лімфомах залежить від виду (їх виділяють більше 30), але в середньому становить близько 60%. На ранніх стадіях (I-II) вилікування може досягати 70-80%, а на більш просунутих (III-IV) – всього 20-30%. Захворюваність на неходжкінські лімфоми вища в групі людей похилого віку. При цьому неходжкінські лімфоми є більш поширеними захворюваннями.