ІСТОРІЯ
16:00, 26 лютого 2021 р.
Надійне джерело
Коронований лев на порцеляновому блюдці: в Житомирі під час археологічних досліджень виявили знахідку з віковою історією. ФОТО
ІСТОРІЯ
Під час археологічних досліджень, які нещодавно проводилися на Новому бульварі в центральній частині м. Житомира, у відвалах північної частини траншеї № 2, було знайдено частину порцелянового виробу з цікавимвідбитком виробничого клейма.
Після очистки встановлено, що це було блюдце. Виготовлене із порцеляни білого кольору. Круглої в плані форми із високими, майже прямими, трохи відігнутими назовні, фігурними, хвилястими вінцями, заввишки 2,4 – 2,5 см, діаметром13,6 – 13,9 см. Край вінчика звужений, заокруглений, завширшки – 0,2 см. Стінки вінець і тулуба завтовшки – 0,3 см. Внутрішня частина блюдця частково прикрашена надглазурними рослинним розписом. Денце плоске з кільцевим піддоном, діаметром близько 8,8 – 9 см. Дно дзеркала завтовшки – 0,3 см. Кільцевий піддон заввишки – 0,5 см, завширшки 0,5 – 0,6 см.
На денці, майже посередині, спостерігається безкольорове, частково затерте виробниче клеймо. В середині зображення лева, що стоїть на двох задніх лапах. Над ним корона, а вище затертий напис “Baranovka”. Ліворуч від лева велика літера –N, а праворуч – G. Під левом напис латиною, дуже дрібним шрифтом, частково затертий: “Fondeе 1802?” (Рис. 1).
Подібне клеймо з монограмою “NG” знайдено на порцеляновому кухлику в розкопі по вул. Троїцькій, 4-а в м. Кам’янці-Подільському (Рис. 2, 2), а також на тарілці і блюдці з приватних зібрань (Рис. 2, 1, 3) [Старенький, Зайшлюк,с. 278, Рис. 6, 5].
Встановлено, що клеймо пов’язується із продукцією, що випускалася на Баранівському порцеляновому заводі упродовж 1895 – 1917 рр., коли її власником був Миколай Петрович Гріпарі [Школьна, 2008, с. 125, 127, 130, Марки Российского фарфора, 2003, с. 227, Браиловский, 2012, № 6, с. 105].
Звернемося до минулого підприємства. Баранівський порцеляновий завод належить до низки найстаріших підприємств в Україні, історія якого нараховує понад 200 років. Відомо, що його заснували у 1804 р. брати Михайло та Франциск Мезери. Через 9-10 років на Баранівській фабриці працювало вже 100 робітників. З 1820 р. воно перейшло у власність до Костянтина та Северина Мезерів. У першій чверті ХІХ ст. його продукція була широко представлена на російському ринку. При імператорі Всеросійському Олександрі І (1801-1825) на вишукані вироби ставили царські вензеля, а у 1825 р. фабрика отримала право позначати свої вироби державним гербом Російської імперії (Рис. 3, 1).
Вишукана продукція Баранівської порцелянової фабрики у першій половині ХІХ ст. користувалася широким попитом, задовольняла потреби, передусім найбагатших верст населення (Рис. 3, 2). Як відомо користувався виробами фабрики польський письменник, історик, археолог, громадський і політичний діяч Юзеф Ігнацій Крашевський. Зокрема, у 1838 р. у своєму листі до батька, який в той час мешкав в с. Омельне Луцького повіту хвалився тим, що йому з Баранівки привезли набір порцелянових виробів, серед яких ваза, салатник, глибокі і мілкі тарілки, кухонні дощечки, мисочки і сільнички (Рис. 4).
М.І. Теодорович у ґрунтовній праці “Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии”, що побачила світ в Почаєві у 1888 р., наводитьстислі відомості про цю фабрику “При въезде в местечко видна группа строений, имеющих в совокупности вид помещичьей усадьбы, – это фарфоровая фабрика Мейзеров. Она расположена под лесом над р. Случем, в 1 в. от местечка.Глина вывозилась из под дер. Кашперовки, что в 12 вер. от Барановки” [Теодорович, 1888, с. 214-215] (Рис. 5).
У 1884 р. фабрика належала графині Казимірі Грохольській (Рис. 6, 1), мала невеличкій оббіг, тут на відміну від початку заснування працювало лише 16 робітників. У 1895 р. її придбав М.П. Гріпарі. З цього часу збільшився річний оббіг, кількість робітників зросла до 52 осіб, значно розширився асортимент продукції [Soubise-Bisier, 1913, s. 3-4] (Рис. 6, 2-4). Саме з цим виробництвом пов’язана вище описана знахідка з оригінальним маркуванням.
Власники вже давно і безповоротно пішли у минуле, сподіваючись про світле майбутнє свого підприємства. Однак, не сталося. На жаль, обставини так склалися, що на фоні кризи та інших чинників, сучасні власники заводу почали згортати виробництво, розбирати і розпродавати імпортне обладнання. У травні 2010 р. один з найстаріших порцелянових заводів на Волині припинив свою діяльність. Його територія поступово заростає лучною рослинністю, деревами і густими чагарниками, а сам завод із спустошеними корпусами перетворюється на руїни (Рис. 7).
Нині про велич старовинного підприємства нагадує збірка порцелянових виробів, яказберігається і експонуються у невеличкому музеї, що розташувався на першому поверсі чотириповерхового житлового будинку у східній частині міста (Рис. 8). Його до речі, було створено у 1952 р. до 150-річного ювілею заводу. Тут зберігається та виставлено на огляд понад8 тисяч різноманітних експонатів, які ілюструють основні віхи історичного розвитку порцелянового виробництва. Вік найдавнішого експонату у зібранні музею нині становить 216 років (Рис. 9).
Джерела:
Браиловский Г. Последний хазяин Барановки // Антиквар. – К., 2012. – № 6. – С. 94 – 108.
Марки Российского фарфора и фаянса 1750 — 1960 / СоставительТ.И. Дулькина. – М.: Изд-во Ирины Касаткиной, 2003.
Старенький І., Зайшлюк Я. Побут кам’янчан ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. за даними археологічних досліджень по вулиці Троїцькій, 4А // Наукові праці Кам’янець-Подільського Державного історичного музею-заповідника. – Кам’янець-Подільський, 2017. – Том 1. – С. 262 – 281.
Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. – Почаев, 1888.
Школьна О.В. Художні особливості порцеляни Баранівського фарфорового заводу кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Вісник ХДАДМ. – Харків, 2008. – № 8. – С. 119 – 134.
Soubise-Bisier G. O fabrykach ceramiki w Polsce. – Warszawa. – 1913.
Олександр Тарабукін
Старший науковий співробітник
відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
12:00
13 листопада
08:47
12 листопада
Оголошення
19:28, 6 листопада
16:57, Вчора
16:57, Вчора
19:28, 6 листопада
16:57, Вчора
live comments feed...