Розвідник 95-ої бригади Іван Трембовецький: як ми виходимо з Дебальциво

"Рік тому, після Майдану, коли почалася ця "заварушка" з Кримом, ми пішли з друзями у військкомат і записалися в добровольці з такою умовою, що якщо воювати, то воювати, а якщо документи писати, то самі пишіть. Нам через місяць подзвонили, запросили у військкомат і відправили в Житомир. Я потрапив в свою 95 бригаду, в якій служив строкову службу 12 років тому, в свій батальйон.

До цього я працював випусковим редактором на каналі "2 + 2" та на каналі "ТЕТ" одночасно. Зараз я повернувся на роботу. Але досі відновлюю свої сили і здоров'я, тому що на цій війні, крім контузій і поранень, навіть зуби у всіх "полетіли", - розповідає демобілізований десантник Іван Трембовецький. - Спочатку я був розвідником в розвідвзводу другого батальйону, а потім став заступник командира розвідвзводу. Стояли в Добропіллі, а в травні, коли почалася АТО, наша бригада поїхала брати Карачун, разом з Нацгвардією і зі спецназом. Тоді наш батальйон взагалі був дуже розкиданий по різних місцях.
Коли поверталися назад в Добропілля після завдання, зустріли по дорозі маленьку дитину, яка кричав: "Слава Україні", - і зрозуміли, що не все так погано в цьому регіоні, що багато нас підтримують.

Потім ми почали навколо Слов'янська ставити пости, щоб пройшли вибори і "чума", так би мовити, не поширювалася. Пам'ятаю, стояли на посту, перекривали трасу, біля міста Дімітрова. Коли люди проїжджали, ми їх оглядали, якщо з дітьми - то просто пропускали. Більше всіх оглядали міліцію, бо вважали, що половина з них - рідкісні негідники, які, дозволили відбутися тому, що відбулося на сході і здали зброю самі, добровільно. А деякі місцеві говорили іноді: "Ви нас трусіть, але ось вам їжа". І ми знову зрозуміли, що не все так погано, як здалося спочатку. Правда, наслухавшись розповідей, що деякі поїли і заснули, ми їли по черзі.

Ось так ми простояли три з половиною тижні. Якраз тоді в нашому батальйоні були перші загиблі. Хлопці везли нам продовольство. І потрапили в засідку. І екіпаж БТР разом з супроводом загинув. Тоді для мене настав інший етап: якесь відчуття, що ось тепер все дійсно серйозно і треба бути дуже уважним.
Потім ми переїхали в ліс недалеко від Карачун і прожили там пару місяців. Спочатку було дуже важко: води і їжі було дуже мало. В добу давали літр на людину. І що хочеш з нею те й роби, чи то пий, чи то мийся. А тоді було дуже жарко. Із забезпеченням була велика проблема, бо тоді ще толком не знали, яким чином до нас доставляти все необхідне.
Звідти ми їздили на різні виїзди. Наш підрозділ було конвоєм для нашої бригади. Хлопці з 1-го і 13-го батальйонів дуже круто воювали. А ми їм допомагали, супроводжували, привозили боєприпаси. Спочатку саме це було нашою роботою.
Після звільнення Слов'янська вся 95-а базувалася в місті. Там, за довгий час, ми нарешті побачили що таке ліжко. Звідти почали робити марші. Але якщо інші бригади виїжджали батальйонами і змінювалися, то наша вийшла і жодного разу не змінювалася.
Ми об'їздили багато чого. Коли наша бригада заїжджала в Лисичанськ, трупами там просто кишіло. Цих убитих сепаратистів ніхто не прибирав, спека була моторошна і сморід стояв неймовірний.
Одне з найбільш пам'ятних місць для мене - це аеропорт. Ми заїхали в Піски. Спочатку була така задача, що працює мінометна група, а ротні групи і взводу піхоти стають на прикриття. Тобто, ми повинні були відбивати в разі чого Піски або ж їхати в аеропорт у вигляді підтримки. Але вийшло все трохи не так: в однієї частини групи задача яка була, так і залишилася, а іншій частині треба було відправитися в аеропорт, тому що там не вистачало людей. Ось так два місяці наш батальйон пробув у терміналі, групи періодично мінялися.
Наш взвод заїжджав в аеропорт кілька разів. Крайній заїзд зі змішаних підрозділів був наприкінці листопада, потім нас поміняв 90-ий батальйон. Головним правилом в терміналі було залишатися спокійним і постійно бути напоготові. Тому що в будь-який момент могло прилетіти.
Коли був день народження Путіна, вони що дурні йшли, юрбами, немов м'ясо, бо лупили ми по них чимало. Дуже була видна різниця між Сепар і професіоналами. Одна справа, коли бачиш когось на відстані 300 метрів, а інше 20-ти - і розумієш, що це точно не шахтар який-небудь, а солдат.
Останні три доби, з 30 по 1 грудня, були дуже жорсткі, тому що бої не припинялися. Спали тоді по годині, по два - не більше. На третю добу, після тривалих боїв, були вже ніякі. Нас якраз приїхав міняти 90-ий батальйон, а там такий шквал - вороги "посипали" нас з усіх сил. Тоді стало зрозуміло, що прибулі хлопці були зовсім не обстріляні - це велика помилка посилати в таке пекло новачків, не можна кидати психологічно і фізично не готових людей на таке.
Після аеропорту нам дали відпустку, і в кінці відпустки у мене був переломний період - я вирішував: повертатися чи ні. Мені постійно щастило на війні, але весь час так бути не може. Я замислювався, а може  вистачить? Але подзвонив мій командир, сказав, що він серйозно захворів і, щоб я його замінив.
А в січні ми повинні були вже готуватися до дембелю, повертатися до Житомира. Але потім щось змінилося, і кілька наших груп приготували терміново на виїзд. Ми вирушили з нашою артой під Донецьк, в поля, в район Авдіївки і Спартака. Сказали на три дні, а просиділи там 23 дні. За нами вели вогонь кожен день, а укриттів там немає. Перших два тижні жили без окопів, тому що постійно переїжджали. Спали на снігу під БТРом, іноді на ньому. Сховатися там ніде було, якщо летить - просто ліг і перечікувати. Але нам там крупно щастило, причому тижні три поспіль - у всіх були тільки контузії.
Після цих полів ми приїхали в Слов'янськ, брудні. Я голову довго відмивав.
Там почали займатися писаниною - паперовою роботою. Мені, в першу чергу, треба було зайти в медроту, записати всі свої поранення і контузії. Багато хлопців повинні до цього дійти, що війна - війною, але якщо у тебе є якісь наслідки, треба не забувати, щоб все було вписано в журнали - це документи і підтвердження того, що ти воював"....

Цензор.НЕТ
РОЗВІДНИК 95-ої бригада ІВАН Трембовецький ДЕБАЛЬЦЕВО
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Суспільство
На «Гарячу лінію» Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшло звернення щодо незаконного видобування корисної копалини місцевого значення - піску за межами населеного пункту с. Улянівка, на землях запасу Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. З виїздом на місце встановлено факт незаконного видобування корисної копалини місцевого значення – піску та утворено виїмку розмірами 59 м х 38 м, глибиною розробки 2,7 м...
Суспільство
З 27 травня 2020 року в Житомирській області відновили роботу в умовах адаптивного карантину 69 дошкільних навчальних закладів для 1 тис. 615 дітей. Про це повідомляє управління освіти і науки облдержадміністрації, передає пресслужба Житомирської ОДА. Так, на Житомирщині загалом станом на 1 січня 2020 року 42 тис. 828 вихованців навчається у 667 дошкільних навчальних закладах. За інформацією управління освіти і науки ОДА, з 1 червня в регіоні планують відн...
Суспільство
По 30 тисяч штук саджанців сосни звичайної передають лісгоспам Овруччини Житомирський та Новоград-Волинський держлісгоспи. - Така допомога від колег є дуже доречною, - зауважує перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Ільїн. -Адже лісогосподарські підприємства, котрі постаждали від великих лісових пожеж у квітні цього року, намагаються використати усі можливості для заліснення згарищ. Відраз...
Пригоди
Вчора, 27 травня 2020 року, двох чоловіків оперативники місцевої поліції та військової контррозвідки СБУ затримали на поштовому відділенні. Розпочато кримінальне провадження. У результаті перевірки наявної оперативної інформації про пересилання наркотичних чи психотропних речовин засобами поштового зв’язку правоохоронці затримали двох чоловіків, які звернулись до відділення за посилкою. Один із них – 57-річний житель Чуднівського району, інший – 21-річний...
Спорт
На стадіоні «Спартак Арена», що в місті Житомирі, 27 травня 2020 року, за участі керівництва Житомирської обласної асоціації футболу відбулася нарада з представниками аматорських команд Житомирської області. Про це повідомляється на порталі Житомирської обласної федерації футболу. Під час обговорення основних питань стосовно початку футбольного сезону 2020 року було вирішено, що обласні змагання з футболу розпочнуться 13 червня, команди зіграють у 2 кола....
Суспільство
Про це повідомляє КП «Житомирводоканал» міської ради. З 28 травня 2020 року  КП “Житомирводоканал” приєдналося до всеукраїнського сервісу чат-ботів на платформі GKH.IN.UA: Комуналка у смартфоні. «За допомогою мобільних додатків Telegram та Viber абоненти можуть передати передати показники лічильників, переглянути взаєморозрахунки і сплатити за послуги водопостачання та водовідведення у зручний для себе час. Чат-боти дають можливість обслуговувати одразу кі...
Суспільство
Зранку, 27 травня 2020 року, невідома особа поцупила з клумби біля приміщення Олевського Центру надання адміністративних послуг квітку з корінням. Це вже не перша така ситуація з центральними клумбами міста. В ніч з 10 на 11 червня минулого року невідомі особи викрали десять підвісних вазонів з квітами, передає olevsk-gromada.gov.ua. Цього разу крадіжку було зафіксовано на камеру спостереження. На відео видно як, ймовірно, особа жіночої статі підходить до...
Пригоди
Новоград-Волинською місцевою прокуратурою забезпечено участь у розгляді судом адміністративних протоколів щодо скоєння депутатами однієї із селищних рад Романівського району правопорушень, пов’язаних з корупцією. Установлено, що депутатка селищної ради, директорка комунальної установи, під час голосування на сесії щодо затвердження рішення про надання їй дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою з метою подальшого отримання земельної ді...
Суспільство
27 травня 2020 року, у звичайний день заступниця голови Житомирської ОДА Віра Рогова завітала в гості до незвичайної родини. Для сім’ї Ковальчуків 27 травня – це надзвичайний день. Адже саме цього дня у трьох діток День народження. Про це повідомляє пресслужба Житомирської ОДА. Абсолютне співпадіння у даті народження у двійняток Ані та Артема та їх сестрички Софійки. 27 травня їм виповнилося по 6 років. Родина Ковальчуків є усиновителями чотирьох діток. Пе...